Щорічно перед практично всіма випускниками шкіл Ужгорода та Закарпатської області постає питання: «Ким бути?», «Яку професію обрати?», «До якого закладу поступити?», «Які іспити обрати?» та інші питання, що хвилюють не тільки дітей, а і їх батьків. Але вже декілька років київський Центр тестування і розвитку «Гуманітарні технології» запроваджує сучасні методики, що пройшли повну наукову адаптацію, серед українських школярів.
Допомогти закарпатським учням 8-11 класів та випускникам шкіл, які ще не мають досвіду роботи у виборі майбутньої професії, долучаються працівники та освітні експерти Європейської Школи Міжнародної Асоціації Інституцій Регіонального Розвиту «МАІРР». У найближчий час буде отримано досвід, відбудеться навчання персоналу та планується відкриття Закарпатського регіонального представництва Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології». Для запровадження даної надзвичайно важливої ініціативи запрошуються досвідчені психологи, вчителя, науковці, керівники шкіл, вищих навчальних та інших установ і закладів Ужгорода та області.
Про важливість питання професійного підходу до вибору професії сучасної молоді розповідається у матеріалах статті «Вибір професійного шляху – життєво важливе рішення для молоді», що пропонується читачам у даній публікації нижче.
Автор статті: В.А. Шаповалов (http://proforientator.com.ua).
В сучасних умовах розвитку на Україні ринкових відносин, ринку праці, нових форм власності, безробіття і конкуренції, своєчасний і обґрунтований вибір молоддю професії, навчального закладу, набуває все більшого економічне і соціальне значення.
Як відомо, успішний вибір професії в значній мірі визначає результати праці, рівень добробуту, сприяє реалізації особистісного потенціалу, а держава отримує максимальну віддачу. Якщо вибір професії молодою людиною зроблено необґрунтовано, помилково, то це може вплинути на якість його навчання у вузі, і в значній мірі знизити його конкурентоспроможність на ринку праці.
В цій ситуації актуально і гостро постає проблема конкретної допомоги молоді в професійному самовизначенні засобами професійної орієнтації. Сьогодні формування психологічної готовності випускників школи до усвідомленого вибору професії, до праці, стало не лише гострою необхідністю, але й багатогранним і складним процесом.
Слід зазначити, що нова соціально-економічна ситуація в країні породжує особливі проблеми у цій сфері, і мені це відомо не з чуток.
Після численних зустрічей зі школярами та їх батьками (в рамках реалізації проектів з профорієнтації) мені як практикуючому психологу стало очевидно, що більшість молодих людей прагне отримати вищу освіту, це є нормою і мінімальною планкою, в усякому разі, для обласного центру. Багато в чому на це їх штовхають батьки, для яких освіта дійсно є цінністю, але для багатьох молодих людей, швидше формальністю. Це може бути пов’язано з тим, що отримана освіта була обрана не на основі бажання чи здібностей самого абітурієнта, а «по знайомству», «як друзі або батьки сказали», «популярність професії» і т.п.
На жаль, на сьогоднішній день, школа практично втратила свої профорієнтаційні позиції. Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що функція профорієнтації формально покладено на класного керівника, з епізодичним участю шкільного психолога. Але, у зв’язку з тим, що шкільний психолог, в більшості випадків, один на школу, а класному керівникові доводиться вирішувати масу завдань, пов’язаних з освітнім процесом, то справа до кваліфікованої профорієнтації, як правило, не доходить.
Є ще одна важлива проблема, про яку заявляють багато психологів і професійних консультантів, це те, що фактично відсутні вітчизняні розробки психодіагностичного інструментарію, що відповідає сучасним вимогам, для здійснення профдіагностики, який би дозволив оцінювати особистість комплексно, тобто з урахуванням інтересів, здібностей і особистісних якостей. Такі комплекси вже досить давно існують в Європі, США, Росії та успішно використовуються у реалізації державних проектів. Також слід зазначити, більшість психодіагностичних методик, що використовуються сьогодні психологами, безнадійно застаріли і не проходили процесу адаптації в Україні, що порушує критерії науковості, прийняті в світовій науковій спільноті, і результати, отримані за допомогою цих методик, можна, м’яко кажучи, назвати некоректними.
У зв’язку зі сформованою ситуацією, з ініціативи представництва в Україні «Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології», у 2012 році була проведена повна наукова адаптація, серед українських школярів, тестового комплексу «Профорієнтатор», розробленого провідними фахівцями факультету психології Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова.
Комплекс «Профорієнтатор» розроблений з метою діагностики професійної спрямованості учнів 8-11 класів, а також випускників шкіл, які ще не мають досвіду роботи. Комплекс поєднує аналіз мотиваційної сфери, особистісних якостей та інтелектуальних здібностей в рамках діагностики професійних схильностей.
У Луганську протягом лютого та березня 2012 року за підтримки київських колег була проведена безкоштовна акція з тестування, за допомогою комплексу «Профорієнтатор», для школярів 8-11 класів.
За вказаний період було протестовано понад 80-ти дітей з різних шкіл міста та області. Всім учасникам акції, у присутності їх батьків, були надані рекомендації, на основі результатів тестування, за вибором професій, в межах кола спеціальностей, що відображають найбільш поширені профілі підготовки сучасного фахівця з вищою або середньою освітою.
В результаті проведеної роботи та отриманих відгуків від школярів та їх батьків, важливість проведення профорієнтаційних заходів важко переоцінити. Наш досвід зайвий раз підтвердив, що з урахуванням економічних, політичних і соціальних змін, що відбуваються в нашій країні, необхідно приділяти більше уваги професійної орієнтації та професійного самовизначення молоді: це ті завдання, до вирішення яких наша країна по-справжньому ще не приступила.
На мій погляд, об’єднання зусиль і просвітницька діяльність громадських організацій, працівників системи освіти і фахівців, що надають профорієнтаційні послуги, дозволить створити умови, що забезпечують підвищення професіоналізму майбутніх фахівців, зростання рівня добробуту кожного і економіки України в цілому.
